«Будні Нарімана Джеляла» — текст нового листа із застінок опублікував адвокат: ZAMAN

Всі звинувачення абсолютно брехливі. Про це перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял пише у в’язничному щоденнику перед обранням запобіжного заходу.

Текст опублікував його адвокат Микола Полозов. 

Бранець розповідає, як його відвезли до окупаційного управління ФСБ, на допит до слідчого Власова. Той одразу попередив, що допитуватимуть як підозрюваного. Тоді Наріману Джелялу вдалося порадитися із захисниками Еміне Авамілєвою та Миколою Полозовим.

З ЛИСТА НАРІМАНА ДЖЕЛЯЛА, ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ МЕДЖЛІСУ:

«Мы согласовали позиции по предстоящему допросу: я отказываюсь от данных ранее показаний в качестве свидетеля в виду того, что: 1) мое дело и дело Ахтемовых Асана и Азиза обьединили в одно; 2) мне после задержания неоднократно отказывали в праве на адвоката, свидетельские показания я давал без него; 3) я давал показания в тяжелом, стрессовом состоянии, проведя значительную часть времени с мешком на голове, под психологическим давлением и в ожидании физической расправы. И, конечно, я отказался давать новые показания уже в качестве подозреваемого», — пише він.

Після допиту Наріман Джелял зміг поспілкуватися з іншим бранцем, якому окупанти закидають диверсію, Асаном Ахтемовим. Щоправда, лише через стіну камери, де тримали братів. Говорили, добираючи слова, оскільки окупаційні силовики слухають розмови. Брати Ахтемови вкотре підтвердили катування та відкидають звинувачення окупантів.

З ЛИСТА НАРІМАНА ДЖЕЛЯЛА, ПЕРШОГО ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ МЕДЖЛІСУ:

«Мы дружили несколько лет. Его братишку Азиза тоже знаю. Хотя больше общаюсь с его отцом Эскендер ага. Мы живем на одной улице. Асан с виду хрупкий парень. Но когда мы виделись на очной ставке, он был особенно изможден, держался за живот и дрожал, то ли от холода, то ли от причиненной ему боли. — Асан, лишнего не говорите, здесь слушают. Но я должен знать: «Вы сделали то, в чем Вас обвиняют?».  Здесь Асан заговорил иначе, надрывным голосом с явной сильной эмоцией. — Нариман, ты же знаешь, что я бы ни за какие деньги не согласился такое сделать! Следует отметить, что никогда за годы общения с Асаном я не слышал от него ни намека на идею, похожую на диверсию. Листовки, флаги, надписи — да, но диверсия? — Заставили, — выдавил он. Угрожали что-то сделать семье», — пише бранець.