Мілітаризація Криму: Росія продовжує порушувати права дітей в умовах пандемії
Мілітаризація свідомості у Криму супроводжується системними порушеннями прав дітей.
Про це під час пресконференції розповіла дослідниця Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.
«Воєнізовані заходи, які пропагують службу в російській армії, у Криму проводили, нехтуючи правилами захисту від пандемії. На цих заходах була велика кількість дітей і їхнє здоров’я було поставлено під додаткову загрозою, якої точно можна було уникнути. Такі дії змішуються з постійним безкарним розпалюванням ворожнечі в онлайні до українців та кримських татар. При цьому дітей позбавляють доступу до українського телебачення, блокуючи в інтернеті сайти провідних українських телеканалів. Можливість освіти українською мовою на півострові теж майже заблокована. Все це порушує конвенцію про права дітей, яку Росія ратифікувала і має виконувати», — наголосила вона.
Керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник повідомила, що група незалежних експертів напрацювала перелік рекомендацій, які пропонує починати втілювати у життя, не чекаючи деокупації.
Так, кандидатка психологічних наук Юлія Крилова-Грек впевнена, що в першу чергу треба працювати з розвитком критичного мислення у дітей та молоді.
«Одним з ефективних шляхів роботи з молодим поколінням є впровадження програм для розвитку критичного мислення, таких як медіаграмотність та кіберграмотність, які мають подаватися у цікавій формі: ігри, квести тощо. Треба показати дітям наскільки важливо перевіряти інформацію, щоб не «вестися» на все, що нав’язується в кримському та російському медіапросторі, не піддаватися маніпулятивній концепції «свої-чужі, чорне-біле», яку часто використовують у Криму російські ЗМІ», — вважає психолінгвістка.
Окрім того, очільниця Центру громадянської освіти «Альменда» Валентина Потапова наголошує, що за умов сучасних викликів, а саме, збройного конфлікту та окупації, дуже важливо переусвідомити підходи до способів правового регулювання та гарантування права на освіту мешканцям окупованого Криму.
«Російська «освітня машина» з самого початку окупації стала застосовувати до кримських школярів усі методи ідеологічної пропаганди та формування покоління «яничар». <...> Аналізуючи чинний стан щодо освіти для Криму ми можемо відокремити щонайменше два завдання для держави: по-перше, можливість впливу на світогляд громадян, які залишились на окупованій території, та дітей, які мають можливість, отримати громадянство за місцем народження; по-друге, можливість мати доступ до гарантованого державою права на освіту. На превеликій жаль, відсутність стратегії повернення Криму приводить до того, що всі дії держави мають ситуативний характер та не створюють реального механізму впливу на виклики», — каже громадська діячка.
За повідомленням правозахисниців, повний перелік рекомендацій найближчим часом буде передано представникам уряду України.
Як повідомляв ATR.ua, 25 листопада у Києві громадське об’єднання «Кримська правозахисна група» за підтримки міжнародного фонду «Відродження» провело пресконференцію, під час якої науковці та правозахисники представили факти порушень прав дитини у Криму внаслідок мілітаризації півострову, а також презентували рекомендації для України для захисту кримської молоді. Докази порушень прав дітей, що пов’язані з мілітаризацією свідомості, представники Кримської правозахисної групи нещодавно передали в комітет захисту прав дітей ООН.
Нагадаємо, військове вторгнення Росії до Криму почалося в лютому 2014 року. Озброєними людьми у камуфляжній формі були захоплені парламент і уряд Криму, держустанови, військові бази і аеропорт. 16 березня в Криму провели «референдум про приєднання Криму до Росії». Його Москва намагалася використати для виправдання анексії півострова, що належить Україні. Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року. Щорічно 26 лютого в Україні відзначається День кримського спротиву російській окупації.
