Коли ви дивитеся на карту Близького Сходу, ваша увага неминуче приковує 21 миля водного простору між випаленими сонцем скелями іранського узбережжя та пустелями Оману. Це Ормузька протока - найвужча і найнебезпечніша у світі. У 2026 році географія знову бере людство в заручники, перетворюючи цю протоку на пастку для наддержав.
Щоби зрозуміти, чому сьогодні тут горять танкери, треба подивитися на схід. Останні десятиліття Китай будував свою економічну імперію, буквально завалюючи ринки США та ЄС дешевими електромобілями та мікрочіпами. Цей ривок став можливим завдяки колосальним державним дотаціям Пекіна, які перетворили Китай на «фабрику світу».
Але ця імперія не має енергетичного фундаменту. Географія розпорядилася так, що Китай - це гігант, життєва артерія якого тягнеться через Індійський океан до крихітного проходу в Перській затоці. Пекін імпортує понад 70% своєї нафти, і майже вся вона проходить через Ормуз. США усвідомили: не потрібно штурмувати Велику Китайську стіну, достатньо затягнути зашморг на Ормузькій протоці. Послаблюючи Іран і провокуючи хаос у цих водах, Вашингтон завдає прямого удару по своєму ворогу номер один. В той же час, нещодавно пов'язаний з Китаєм танкер "Річ Старрі" (Rich Starry) пройшов через Ормузьку протоку, незважаючи на морську блокаду.
У квітні 2026 року у Женеві сторони говорять не про мир, а про капітуляцію. Позиції Ірану та США - це дві правди, які географічно та політично не можуть перетнутися.
Іран вимагає визнання свого статусу ядерної держави та права збирати данину за прохід повз свої береги. Для Тегерана це питання суверенітету.
США, в свою чергу, вимагають не просто миру, а повного демонтажу іранської могутності - від ядерних центрифуг до контролю за протокою.
Для нинішнього Білого дому географія - це перш за все стаття видатків. Трамп ніколи не приховував своєї зневаги до «безкоштовної» безпеки Європи. Його погрози вийти з НАТО та критика Брюсселя за війну в Україні – це частина великої угоди. Блокуючи протоку, США навмисно залишають Євросоюз наодинці з енергетичним голодом. Трамп дає зрозуміти: якщо ви не платите за американський захист і продовжуєте вести свою гру, готуйтеся платити подвійну ціну за катарський газ, який тепер просто не може вийти із Затоки. Європа опинилася у пастці між своєю залежністю від американської сили та іранською географією.
Не варто забувати, що нинішню пожежу роздув Ізраїль. Для них ослаблення Ірану є питанням фізичного виживання. Ізраїль свідомо пішов на загострення, розуміючи, що в умовах хаосу США будуть змушені підтримати свого головного союзника навіть ціною світової кризи.
В той же час, в ООН заявили про ризик глобальної продовольчої катастрофи через блокаду Ормузької протоки. Якщо рух суден через Ормузьку протоку незабаром не відновиться, світ ризикує зіткнутися протягом року із різким прискоренням продовольчої інфляції. Це може викликати ланцюгову реакцію, аналогічну до наслідків кризи, спровокованої пандемією коронавірусу. «Час іде», підходять терміни посівних робіт, а добрива та енергоресурси стають дедалі дефіцитнішими та найдорожчими. Це може підірвати темпи економічного зростання у світі.
Тим часом Росія спостерігає за подіями з холодним розрахунком. Іран - важливий союзник, який постачає «Шахеди», але надприбутки від нафти по $100 за барель Путіну подобаються набагато більше. Для Кремля, економіка якого четвертий рік працює на виснаження в умовах війни, закритий Ормуз - рішення. Росія підтримує Іран даними із супутників, допомагаючи йому точніше бити по західним цілям, адже кожен танкер, що згорів - це нові мільярди в російському бюджеті для війни в Україні.
Війна в Україні фактично відійшла на другий план світової уваги. Подвоєння цін на пальне в умовах цієї залежності - це удар, який може стати фатальним для внутрішньої стабільності. Так само, ми спостерігаємо перерозподіл ресурсів. Ракети ППО, які могли б захищати українські міста, тепер потрібніші у Затоці та Ізраїлі.
США та Іран активно обговорюють проведення нового раунду переговорів щодо завершення війни. Зустріч може відбутись 16 квітня в пакистанському Ісламабаді або швейцарській Женеві.
Внаслідок атаки РФ по Одещині постраждало іноземне судно
