22 грудня

Дефіцит води у Криму матиме серйозні соціальні та політичні наслідки для окупаційної «влади» та Москви, що здійснює контроль над півостровом. З огляду на те, що у Кремлі недооцінили можливість водної кризи, коли «влада» планувала злочинну кримську авантюру, зараз на півострові назрівають протиріччя між центром та окупаційною «адміністрацією» в питанні вирішення проблеми водопостачання.

Пропозиція Києва про співпрацю з Кремлем у межах Кримської платформи необхідна для того, щоб РФ відмовилася.

Європейський Союз поки не надав відповіді на звернення України щодо спецпредставника з питань Криму.

Кримська платформа має усі шанси стати ефективним майданчиком у боротьбі з агресією РФ на шляху деокупації Криму.

Чи не залишиться на словах створення Кримської платформи, і коли чекати ознак успішної діяльності майданчику — питання, що турбує багатьох громадян України.

Участь євродепутатів в обговоренні процесу створення Кримської платформи з деокупації необхідна, адже платформа може стати майданчиком, що групує сили західного світу, тих, хто підтримує Україну в боротьбі з РФ, тих, хто виступає проти окупації Криму РФ.

В окупованому Криму мають розглянути позов кримськотатарського політв’язня Казима Аметова у зв’язку з нелюдськими і такими, що принижують людську гідність, умовами тримання під вартою.

Кількість обшуків, затримань, допитів в цілому за останній рік зменшилася. Це можна пояснити пандемією коронавірусу. Проте у 2020 році окупанти вели системну роботу з посилення російського законодавства, аби це дало змогу більш жорстоко проводити репресії проти кримських татар.

Турецька делегація у Києві зустрілася з лідером кримських татар Мустафою Джемілєвим та народними депутатами Ахтемом Чийгозом і Рустемом Умєровим.

Парламентарії готують закон, що передбачатиме відповідальність за висловлювання, які заперечують тимчасову окупацію Криму РФ.

Витрати України на фінансування процесу деокупації Криму у 2021 році передбачені прийнятим нещодавно державним бюджетом.

Останнім часом багато уваги у ЗМІ приділено темі Кримської платформи, та чи не стане це об'єднання приводом вкотре засумніватися у можливій деокупації українського півострова.

На сьомому році окупації світове співтовариство з ініціативи українських дипломатів розпочало роботу над створенням Кримської платформи.

Прийнята ГА ООН у середу, 16 грудня, оновлена ​​українська резолюція «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» — п'ятий за рахунком документ організації, положення якого цього году суттєво посилені, називає дії окупантів головною причиною поширення коронавірусу на півострові.

Держава-агресорка РФ продовжує ігнорувати попередні чотири українські резолюції ГА ООН з прав людини у Криму та місті Севастополі.

Окрім того, що окупаційна «влада» не вжила заходів задля запопігання поширенню коронавірусної інфекції в окупованому Криму, вона використала привід поширення захворюваності на COVID-19 для обмеження прав і свобод українських громадян на півострові.

В окупованому Криму РФ порушила права власності майже 4 тисяч осіб, 85% з яких – зафіксоване незаконне вилучення земельних ділянок, у решти – руйнування нерухомості.

Політв'язень Амет Сулейманов знаходиться під домашнім арештом через серцеві захворювання, однак 17 грудня під конвоєм його доставили з Криму до Ростова-на-Дону у Південний окружний військовий суд на перше засідання у сфабрикованій РФ «справі про тероризм» (третя бахчисарайська група).

Сильна сторона розвідки РФ — точно не в якості роботи виконавців, адже за логікою, після Скрипаля спецслужби РФ повинні були забути слово «Новачок» і зробити усе, щоб у майбутньому не дати приводу звинуватити себе.

У 2014 РФ здійснила акт агресії проти незалежної України. Першою жертвою атаки став Крим та корінний народ півострову — кримські татари. Україна консолідувалася на всіх фронтах, але кримських татар досі ігнорують.